Смотреть Гопак (1931)

Историю возникновения гопака связывают с боевыми тренировками казаков Запорожской Сечи в 16-18 веках. Поэтому первоначально это был исключительно мужской танец. Гетьманы, взяв булаву, начинали плясать в центре круга, а входившие в круг казаки подтверждали этим их главенство. Название гопака произошло от слова «гопать» - прыгать, и от аналогичного восклицания «гоп».

Мужские костюмы, которые до сих пор используют для гопака (красные шаровары, цветной пояс, вышитая сорочка, остроконечные сапоги), являются по своей сути формой кадровых военных того времени. Женщины появились в гопаке только в его сценическом варианте, но также одеты в исторические костюмы центральной части Украины (вышитая рубашка, запаска или плахта, кирсетка, остроконечные красные сапожки, венок с лентами).

Новая история гопака началась с создания в 1940 году ансамбля песни и танца Украины, который возглавлял с 1955 по 1975 годы Павел Павлович Вирский. Именно этот балетмейстер создал академический народный танец на основе классики и традиционного фольклора, и поставил тот знаменитый гопак, которым до сих пор завершает концерты академический ансамбль танца Украины его имени.


Современный гопак исполняется в ряде балетов («Тарас Бульба», «Гаянэ», «Конёк-Горбунок», «Маруся Богуславка») и опер («Запорожец за Дунаем», «Майская ночь», «Энеида», «Мазепа», «Сорочинская ярмарка») и включается в программу ансамблей и солистов.

Что такое гопак?

Гопак относится к бытовым украинским танцам. Характерные черты гопака – сила и ловкость, героизм и благородство. Это импровизационный танец: передвигаясь парами по кругу, парни соревнуются в ловкости и настойчивости. Девушки весело их поощряют к новым трюкам, и, отделившись, скромно и достойно танцуют лирическую часть. Потом снова вступают парни – это шквал виртуозных присядок, прыжков, вращений и пр. Финал гопака бурный, веселый, искрометный и темпераментный.

Основные движения гопака (танцуются всеми):
- ноги ровные;
- бегунец;
- веревочка;
- голубцы низкие;
- дорожка;
- залетный шаг;
- ковырялочка;

Мужские движения:
- вращения (мельница, бочонок, гарбуз, туры в воздухе по VI поз. и др.)
- голубцы высокие (кабриоль);
- ковырялочка в глубоком приседании;
- присядки (простая, боковая, с ударом руки об пол (по голенищу, по подошве), растяжка - - вниз и вбок, ползунец, метелочка, подсечка, закладка;
- ход в глубоком приседании;
- прыжки (разножка, кольцо, ястреб, жабка и др.;

Женские движения:
- pas de basque в повороте.
- блинчики;
- ковырялочка с вариациями;
- обертасы;
- шаг-поворот;

Виды гопака
Кроме академического сценического варианта гопака существует боевой гопак. Трюки, выполняемые в гопаке, превосходят по технике многие восточные единоборства. Автором этого стиля является Владимир Пилат, который развивает его с 1985 года и издал две книги. Историки считают, что каждое движение гопака несет закодированную информацию. Этот стиль направлен на возрождение гармоничного воина и пока считается экзотическим. А системе боевого гопака утверждено 7 уровней мастерства:
Первые три ученические (Желтяк, Сокол, Ястреб)
Промежуточный (Джура)
Три мастерские (Казак, Характерник, Волхв)

В Украине развиваются 4 школы национальных единоборств, различающиеся по скорости выполнения движений и предназначению стиля: «крест», «спас», «собор», «гопак».

Особенности гопака
Гопак исполняется в музыкальном размере 2/4. Для хорошего исполнения гопака нужна достаточная физическая подготовка и профессионализм. Дети начинают учиться украинскому народному танцу с пяти лет.

Гопак (від укр. Гоп - вигук, казане під час танцю; звідси ж дієслова гопати - тупати, гопкати - стрибати) - національний український танець.

Танцюють гопак в українських національних костюмах. Танець танцюють енергійно, основними рухами танцю є танець навприсядки, пробіжки, широкі, високі стрибки зі помахами ногами.

Іноді в танці використовуються бойові шаблі українських козаків.

Гопак виник у побуті Війська Запорозького. Спочатку виконувався чоловіками; сучасний гопак танцюють чоловіки й жінки, однак чоловіча партія залишається провідною. У виконання гопака включаються елементи хореографічної імпровізації: стрибки, присядки, обертання й інших віртуозних танцювальних рухів. Існують різні варіанти гопака — сольний, парний, груповий. Гопак нерідко має величний, героїчний характер. Пісенні й інструментальні мелодії гопака виконуються в народі й як самостійні музичні п'єси. У них панує вільно варійована стопа анапеста.

Свідчення зв'язку танцю Гопак із бойовими мистецтвами є доведена схожість великої кількості його елементів із бойовими рухами. Так, візантійський історик IX ст. Лев Діакон у «Хроніках», описуючи походи князя Святослава, називав волхвів дітьми сатани, котрі навчалися мистецтва воювати за допомогою танців. Згодом мандрівника із Франції, що випадково потрапив у Запорізьку Січ, здивував такий факт: козаки весь день тренувалися під власний спів, при цьому їхні рухи були дуже схожі на танцювальні.

У Музеї історичних коштовностей України зберігаються відлиті із золота фігурки танцюючих чоловіків: вузькі чоботи, широкі шаровари, вишиванки, довгі вуса. Усі вони дуже нагадують козаків. Дана скульптурна група датується VI століттям.

Оздоровчий напрямок Гопака має на меті: 1. Зацікавити людей у збереженні й примноженні власного здоров’я; 2. Дати учням знання про гігієну, харчування, створення сприятливого середовища, правильний режим навантажень і відпочинку та інші складові здорового способу життя; 3. Пояснити способи швидкого та ефективного лікування найбільш розповсюджених хвороб, у тому числі й старовинними народними методами; 4. Навчити найефективнішим вправам зі зміцнення усіх систем організму; 5. Навчити ефективним алгоритмам виживання і збереження здоров’я в сучасних умовах.

Оздоровчий гопак

Фольклорно-мистецький напрямок Гопака має на меті: 1. Розвиток художніх, музичних, акторських, хореографічних, письменницьких та поетичних здібностей людини; 2. Залучення творчих та активних людей, насамперед – дітей та молоді, до фестивалів, кінозйомок, пісенних конкурсів та показових виступів; 3. Всебічне вивчення українського народного мистецтва, виховання у дусі любові й поваги до спадку минулих поколінь; 4. Вивчення української символіки; 5. Організаційна підтримка талановитих людей.

Мистецький напрямок Гопака

Спортивний напрямок передбачає змагання з таких дисциплін як: - Однотан – соло-композиція у музичному супроводі з демонстрацією техніки Бойового Гопака; - Тан-Двобій – попередньо вивчена показова програма з технічних елементів Бойового Гопака, яка виконується одночасно двома або кількома козаками, що імітують двобій, у музичному супроводі; - Забава – різновид двобою з обмеженим дотиком.

Спортивний напрямок гопака

Головним завданням Забави є засвоєння технічних елементів Бойового Гопака та вміння входити в бій і виходити із бойової дистанції. До змагу допускаються “Новики”, які успішно склали здачу технічних елементів на рівень майстерності “Жовтяк”. - Борня – різновид двобою з дозованим дотиком. У Борні дозволена серійна робота на середній та дальній дистанції. До змагу допускаються “Жовтяки”, які успішно склали здачу технічних елементів на рівень майстерності “Сокіл”. - Герць – різновид двобою з повноцінним дотиком. У герці передбачено кільканадцять видів змагів, які регламентуються Правилами змагань відповідно до сучасних міжнародних аналогів бойових систем – вільного стилю, К1, прайду. До змагу допускаються “Соколи”, які успішно склали здачу технічних елементів на рівень майстерності “Яструб”.

Бойовий Гопак – українське бойове мистецтво, засіб духовного та тілесного вишколу, що заснований на прадавніх воїнських традиціях запорозького козацтва.

Бойовий гопак

Бойовий напрямок Бойового Гопака має на меті: 1. Оволодіння навиками виживання, уміннями успішно долати небезпечні для життя та екстримальні ситуації; 2. Досконале оволодіння всіма доступними видами зброї, як холодної так і вогнепальної; 3. Сприяння Збройним Силам України, Міністерству Внутрішніх Справ, Службі Безпеки України, Міністерству Надзвичайних Ситуацій, підрозділам спеціального призначення та іншим силовим структурам України у підготовці кадрів.

Робота над відродженням лицарського мистецтва українців під назвою Гопак розпочалася у Львові. У 1985 році В. Пилат відкрив експериментальну школу Гопака. 1987 рік можна вважати початком офіційного розвитку Бойового Гопака. Напрацьований матеріал було систематизовано та видано окремою книгою у 1991 році (Є. Приступа, В. Пилат. "Традиції Української Національної Фізичної Культури", Львів, в-во "Троян"). Двадцятитисячний тираж книги дав поштовх потужним відроджувальним процесам у лицарських колах українства. З 1990 по 1997 рік Бойовий Гопак розвивався під егідою Фольклорно-спортивної асоціації "Галицька Січ". 1994 року В. Пилатом видано книгу "Бойовий Гопак", яка стала Букварем Бойового Гопака.

У 1996 році 18-19 травня у Львові було проведено Перші Всеукраїнські Змагання із Бойового Гопака, в яких взяло участь понад 150 гопаківців.